Савченко працює на замороження конфлікту на Донбасі

Своїми необдуманими діями вона робить Україні ведмежу послугу.

Народний депутат Надія Савченко продовжує дискредитувати себе.

Спочатку громадськість рішуче засудила її неузгоджені поїздки в АТО, про які вона розповідала з трибуни Парламентської асамблеї Ради Європи. Коли ж стало відомо про неофіційні переговори з ватажками терористів у Мінську, які вона проводила в присутності представника РФ, Савченко ледь не звинуватили у державній зраді.

Тепер льотчиця не відкидає можливості продовження неофіційних переговорів із Захарченком і Плотницьким, ба більше — пропонує робити це у Києві.

«Не потрібно зустрічатися через 7-й, 12-й, 200-й кілометр… Наступний раз можна зустрічатися в Луганську або Донецьку. А потім , наприклад в Києві, якщо ми хочемо результату», — заявила льотчиця 29 грудня в ефірі «Шустер.live».

Поки не зовсім зрозуміло, якого «результату» хоче досягти Савченко, але своїми необдуманими діями вона робить Україні ведмежу послугу.

Підтримуючи контакт з керівниками терористичної організації, народний депутат України та делегат Парламентської асамблеї Ради Європи Надія Савченко свідомо чи несвідомо намагається підвищити легітимність ЛДНР на загальнонаціональному та міжнародному рівнях. Під легітимністю розуміється згода української (як наслідок і світової) політичної еліти прийняти правління влади ЛДНР як законної. Для чого це потрібно?

Очевидно, політичні куратори Савченко готують світ та Україну до замороження конфлікту на Донбасі і утворення «нового Придністров’я». Зараз така версія розвитку подій особливо актуальна, адже підтримання напруги в регіоні обходиться Російській федерації в кругленьку суму, а значення самого конфлікту як дестабілізатора політичної ситуації та стримувача української євроінтеграції зменшується в геометричній прогресії.

По-перше, рівень довіри населення до Президента та Верховної Ради досяг критично низької позначки, а тому опозиціонери, які навіть сьогодні продовжують лобіювати у ВР інтереси Росії, мають великі шанси в 2019-му (не без допомоги Кремля) виграти президентські вибори.

По-друге, Європа визнала поправки до Угоди про асоціацію України з ЄС, згідно з якими цей документ не дає Україні статусу країни-кандидата на вступ до ЄС, а також не передбачає надання Україні ніякої додаткової фінансової та військової допомоги і не дає українцям права вільно жити і працювати на території Євросоюзу. Двері в Європу для України закриті на невизначений термін, а про вступ в НАТО й згадувати смішно. Росія досягла свого.

Ще однією важливою подією, яка впливає на долю Донбасу, є припинення усіх воєнних операцій в Сирії. Досі війна на Донбасі була лише козирем у рукаві росіян в контексті Сирійського протистояння. Але в останні дні 2016-го року Туреччина, Росія, сирійська опозиція та війська режиму Асада підписали угоду про перемир’я.

Інформаційне агентство «Reuters» з посиланням на дипломатичні джерела стверджує, що учасники військового конфлікту готуються розділити Сирію на декілька зон впливу. Таким чином може закінчитися чергове протистояння на Близькому Сході, а разом з ним відпаде значення війни на Донбасі як інструменту шантажу Америки.

У зв’язку з цим Кремль активно застосовуватиме невоєнні методи захоплення влади в Україні, в яких Савченко й надалі виступатиме в ролі пішака.

Утримувати ще одну квазідержаву під назвою ЛДНР Москва не хоче, але навіть у Кремлі усвідомлюють, що «приклеїти» окуповані території Донбасу назад до України набагато складніше, ніж заморозити конфлікт. Разом з тим, в донбаських шахтах достатньо вугілля, щоб забезпечити існування ЛДНР ще протягом десятиліть, про що неодноразово писали журналісти «Інформаційного спротиву». Тому замороження конфлікту на Донбасі — це найбільш вірогідний варіант розвитку подій в 2017 році.

В будь-якому разі, ми не можемо допустити легітимізації тероризму на Сході України, адже таким чином ми фактично визнаємо, що в Україні — громадянська війна, а на Донбасі — не терористи, а так звані ополченці, з якими можна і треба вести переговори на рівних. Це призведе до втрати довіри і підтримки усієї міжнародної спільноти, а після замороження конфлікту практично унеможливить повернення регіону під контроль Києва.

То яких «результатів» хоче досягти Савченко, проводячи таку ексцентричну, подекуди антиукраїнську політичну діяльність? Чия вона Надія?

© Сергій Філюк, «Стилос.інфо»