Люксембург: батьківщина драконів

«Не шукай правди в казках», — часто говорять дітям батьки, коли ті починають розпитувати про летючий корабель, чарівні боби та джина із лампи. Безперечно, правди в казках та міфах шукати не варто… а от істину пошукати можна.

Дракони — змієподібні міфічні істоти, що вміють літати по небу та дихають вогнем. Легенди про драконів є практично у кожного народу на Землі, при цьому деякі з цих легенд виникли задовго до нашої ери.

Дракони

В європейській культурі дракони — страшні та кровожерливі істоти, які своїм подихом спалюють цілі міста. Натомість на Далекому Сході, зокрема в Китаї, дракони сприймаються як добрі істоти, що покровительствують людям.

«Херингерський чорт»

Неподалік руїн середньовічної фортеці Херингербург (Південний Люксембург) знаходиться декілька пасем скель. На одній з них археологи виявили висічене 20-сантиметрове зображення предмету, схожого на літальний об’єкт.

Наскальний малюнок в Люксембурзі

1909 року на протилежному схилі були виявлені предмети епохи неоліту і бронзової доби (загалом вік знахідок — від 3 000 до 11 000 років). Можна припустити, що цей наскальний малюнок за віком відповідає знайденим артефактам.

Скептично налаштовані археологи вважають, що цей предмет — схематичне зображення людини. Натомість постає питання, навіщо людина того часу створила такий складний і незрозумілий малюнок самої себе? Більше того, робота виконана дуже ретельно; інших зображень, створених людиною, неподалік не виявлено, що може свідчити про певну культовість місця.

Інше характерне зображення було знайдено в 5 кілометрах від фортеці Херингербург в одній із печер. Предмет, зображений на ньому, дуже схожий на сучасний реактивний літак.

Наскальний малюнок в Люксембурзі

Сучасний реактивний літак США

В книзі Ніколауса Гредта «Оповіді Люксембурзької землі», виданій ще 1883 року, є розповідь пастухів про подію, що сталася на початку 19-го століття. Якось сидячи біля нічного вогнища неподалік замку Херингер пастухи побачили відомого на той час «херингерського чорта», що летів у повітрі і безперервно вивергав вогонь.

Провівши аналогії із сучасністю та проаналізувавши місцеві легенди, можна припустити, що скелі в Люксембурзі скоріше увінчує «херингерський чорт», аніж схематичне зображення людини.

То чорт чи дракон?

Сотні міфів та легенд, створені впродовж усього існування людства, розповідають про істот, які борознять небо та «безперервно вивергають вогонь», при цьому кожен народ називає їх по-різному. Суть же не у назві, а в характеристиці: змій, що літає та дихає вогнем.

Людина перших великих цивілізацій на кшталт Месопотамії чи Китаю в часи, коли найбільшим ноу-хау вважалося колесо, не могла навіть гіпотетично уявити транспортний засіб, що літає по небу. Натомість якби така людина побачила сучасний літак, турбіни якого «дихають вогнем», а сам він за собою залишає довжелезний білий хвіст, то чи не міфом про вогнедишного змія така зустріч стала б?

Насправді, у світі немає такого міфу, який виник безпідставно, в основі якого немає жодного історичного, пояснювального чи подай повчального моменту. Ще більше це стосується легенд, які є ні чим іншим як охудожненими переказами реальних подій.

Люди завжди знали: усе незвичайне та надприродне є важливим. Щоб зберегти пам’ять про нього, створювалися численні міфи та легенди, які дійшли до нас у вигляді закодованих знаків та символів. Можливо, прийшов час їх розкодувати?

© Сергій Філюк, «Стилос.інфо»