Мислити по-новому. Як ЗМІ руйнують наше світосприйняття?

Сучасні інформаційні технології повернули наше мислення в дотекстову епоху.

Останні сто років людство живе у світі суцільної інформації. Ми споживаємо її з екранів наших телевізорів, новинних стрічок інтернет-видань і навіть стін вагонів метро. Вона чатує на нас у соціальних мережах, газетних кіосках та радіоприймачах. Щодня ми маємо справу з мільйонами кілобайтів неструктурованої інформації. Її хаотичність змусила людський мозок засвоювати нові дані у вигляді фрагментів та образів, породивши таке психологічне явище як кліпове мислення. Як засоби масової інформації впливають на наше світосприйняття, і чим це загрожує? Про це та інше – далі.

Здавалося б, що поганого у збільшенні інформації? Завдяки сучасним технологіям ми, наприклад, знаємо, що декілька днів тому в Туреччині жінки вийшли на марш за свободу носіння одягу, а шведські фінансові установи почали працювати над впровадженням штучного інтелекту у своєму онлайн-банкінгу. Причому для володіння цією інформацією не потрібно летіти в Анкару чи Стокгольм – достатньо просто ввімкнути комп’ютер.

Проблема у тому, що більшість інформації, яку ми щоденно споживаємо, позбавлена контексту. В замітку про турецький жіночій марш не вмістити історію такого явища як ісламський фемінізм, а інформацію про експерименти шведських банків ніяк не доповнити навіть найцікавішою дисертацією про пошуки штучного інтелекту. В результаті регулярного споживання такої фрагментарної інформації ми звикаємо сприймати щось нове поверхово, при цьому значно знижується здатність до глибинного аналізу інформаційних повідомлень, а відповідно й розуміння їхньої суті. Це, в свою чергу, робить нас вразливішими до різноманітних маніпуляцій.

Та навіть якщо журналіст закриє очі на формат новини та дозволить собі написати «мноґа букаф», його матеріал до кінця переглянуть одиниці: пропозиція інформації занадто велика, щоб надовго зациклюватися на чомусь одному.

Фрагментарність та наявність великої кількості цікавої інформації змусила наш мозок сприймати нові відомості у вигляді мозаїки різноманітних, мало пов’язаних фактів. Такий спосіб мислення позбавлений послідовності, нова інформація не доповнює стару та не утворює системи, а зберігається в комірках, схожих на бджолині соти: не встигаючи збудувати логічний ланцюжок, вона швидко забувається, звільняючи «соту» для інших відомостей.

Кліпове мислення

Однак погіршення пам’яті та здатності аналізувати – далеко не всі наслідки інформаційної революції. Постійний перегляд таких коротких та простих повідомлень як новини чи тривале листування у соціальних мережах погіршує здатність впродовж тривалого часу зосереджуватися на певній інформації. Людям 21-го століття вже не так легко читати класичну літературу з її складним синтаксисом та нединамічною оповіддю.

«Суспільство, перебуваючи на сучасному етапі розвитку, трансформується в «електронне суспільство» або «глобальне село» і задає, за допомогою електронних засобів комунікації, багатовимірне сприйняття світу. Розвиток електронних засобів комунікації повертає людське мислення в дотекстову епоху, а лінійна послідовність знаків перестає бути базою культури», – пише в своїй книзі «Галактика Гутенберга» канадський філософ Маршалл Маклуен.

На жаль, нам не вдасться повністю викорінити кліпове мислення, адже для цього довелося б відмовитися від усього, що складає основи нашої цивілізації. Однак протистояти негативним наслідкам впливу сучасних інформаційних технологій на наше мислення все ж можна.

Для тренування пам’яті та поліпшення концентрації уваги експерти радять медитувати, розгадувати кросворди та складати пазли. Також треба займатися спортом та частіше бувати на природі, а спілкування у соцмережах і перегляд телевізора краще мінімізувати.

Однак найбільш дієві ліки від кліпового мислення це, як не дивно, книги. Саме читання покращує вміння аналізувати, встановлювати зв’язки між явищами, і в підсумку руйнує мозаїчну, фрагментовану картину світу.

© Сергій Філюк, «Стилос.інфо»