Згідно з християнською філософією, кожна праведна душа після смерті возноситься до бога. Зрозуміло, йдеться про вознесіння духа, але аж ніяк не тіла. Натомість у світовій міфології та легендах стародавніх народів нерідко можна зустріти епізоди про вознесіння на небеса тілесної оболонки, але жодного разу — душі. Звичайно, це також зумовлено тим, що духовне осмислення життя з’явилося значно пізніше матеріального, але факт залишається фактом: наші предки аж ніяк не сприймали вознесіння як алегорію.

Підтвердженням цього є також той факт, що в аналогічних сюжетах люди не просто возносяться на небо — їх викрадають боги! Часто це були не звичайні люди, а напівбоги, народжені на Землі для здійснення певної місії, після чого їх забирали «додому».

Ромул, син римського бога війни Марса і весталки Реї Сильвії, відомий широкому загалу як засновник та перший цар міста Риму. Особливий інтерес становить його смерть. Стародавній історик Тит Лівій у своїй праці «Історія Риму» так це описує:

«Як раз… коли він для огляду війська проводив зібрання народу на полі біля козячого болота, зненацька знялася буря, оповила його такою щільною хмарою, що вона сховала його від присутніх; потім вже Ромула не було на землі».

Люди, які знаходилися до царя найближче, згодом розповіли, що Ромула «хмарою забрало доверху».

Ті самі сюжети знаходимо у Старому Завіті. Ось, до прикладу, епізод вознесіння на небо пророка Іллі:

«Коли вони йшли по дорозі та розмовляли, зненацька з’явилася колісниця вогняна і коні вогняні, і розлучили їх обох, і понісся Ілля у вихорі на небо».

Вознесіння Іллі

Свою зустріч з «колісницею богів» так описав пророк Єзекіїль:

«Я побачив видіння Божі. Я бачив: велику хмару та палючий вогонь, і сяйво навколо нього, а із середини його ніби світло полум’я. З вогню вийшли чотири тварини, так вони виглядали. Ноги (шасі — Ред.) в них прямі, ступні ніг їх — як ступня ноги у тельця, і сяяли, мов блискуча мідь. Вид тих істот був як вид палаючого вугілля, як вид лампад, що світяться».

Далі Єзекіїль конкретизує побачене.

«Тварини швидко рухалися туди і сюди (зигзагоподібний рух — Ред.), немов блискавка. На землі стояли колеса, і вид у всіх коліс був один, і улаштування їх здавалось, ніби колесо знаходилося в колесі. А обіддя коліс було повне очей (ілюмінатори — Ред.), обіддя були високі та страшні. І бачив я ніби палючий метал, ніби вид вогню всередині його навколо (електроосвітлення — Ред.); і вище і нижче його я бачив якийсь вогонь, і сяйво було навколо нього».

Свідчення Єзекіїля

Складається враження, ніби Єзекіїль намагається описати високотехнологічний пристрій словами свого часу. Єзекіїль жив в давні часи, і він не знав, що техніка може літати, тому сприйняв колісницю як велику літаючу тварину — коня, на якому Бог пересувається по небу.

Подібних свідчень в історії людства багато. Одні з них розповідають безпосередньо про викрадення людей богами, інші ж є свідченнями існування таємничих літальних апаратів в доісторичні часи. До речі, в історії «вознесіння» Ромула, описаній Титом Лівієм, немає ні слова про «колісниці богів», в той час, коли на римському барельєфі Ромула зображено стоячим на колісниці, що здіймається до неба. Можливо, розповідь Лівія — це фрагмент більш древнього міфу про вознесіння, який у схожому вигляді зустрічається по всій земній кулі.

В підсумку варто зазначити, що люди міфологічного типу мислення ніколи не сприймали світ в алегоріях (про це знають усі, хто займається вивченням міфів). Разом з тим алегоризація «вознесінь», «колісниць богів» та інших свідчень позаземного не могла не виникнути, зважаючи на той факт, що для свідків цих явищ технічним дивом нерідко було звичайне колесо.

© Сергій Філюк, «Стилос.інфо»