Кожного дня сотні українців переїжджають в Київ, щоб підкорити собі примхливу українську столицю. Для гостей вона привітна кокетка, любить фотографуватися та гучно гуляти. А от для тих, хто приїздить сюди, щоб осісти, Київ — сувора та непідступна пані, за прихильність якої доведеться серйозно поборотися.

Київський залізничний вокзал

Київ важко не любити. В перші ж хвилини захоплює його помпезність та просторість, аристократичність та нестримність. Це апогей української цивілізації, центр нашого світу.

Як відомо, Київ заснували полянські князі Кий, Щек, Хорив та їхня сестра Либідь. Сталося це приблизно в другій половині 5-го — першій половині 6-го століття нашої ери. На межі 8-9 століть Київ виконував функції головного міста південних східнослов’янських племен, а 882 року, після завоювання його варягами, — став столицею Київської Русі.

Сьогодні це одне з найбільших та найстаріших міст Європи.

Майдан Незалежності

До кінця 10-го століття на місці Майдану Незалежності та вулиці Хрещатик було болото. Перші дерев’яні будинки з’явилися тут лише 1730-го року, кам’яні споруди були зведені 20-ма роками пізніше. В ті часи тут був ринок, відбувалися циркові вистави та народні гуляння. Активне забудовування площі припадає на рубіж 19-20 століть.

Майдан Незалежності у Києві

Свою нинішню назву Майдан Незалежності офіційно отримав 1991 року, однак в побуті площу так називали ще 1990 року через велику кількість мітингів на підтримку незалежності України, що відбувалися тут з 1989 року.

Майдан Незалежності у Києві

Майдан Незалежності у Києві

Монумент Незалежності, один з нинішніх символів Києва та України, був споруджений 2001 року на честь десятиріччя з дня виходу України із СРСР. Це 61-метрова колона, яку увінчує скульптура Оранти з калиновою гілкою в руках. Маса бронзової статуї — близько 20-ти тонн. Калинова гілка, український орнамент на одязі дівчини й стрічки вінка покриті золотом.

Монумент Незалежності у Києві

Хрещатик

1797 року на місці нинішньої головної вулиці Києва не було жодної будівлі. Своїм існуванням Хрещатик завдячує перенесенню у Київ із Дубна контрактового ярмарку (ярмарок, на якому укладалися угоди про гуртову купівлю продуктів, оренду землі, продаж маєтків та здійснювалися різноманітні грошові операції).

Вулиця Хрещатик у Києві

Цікаво, що Хрещатик є найкоротшою та найширшою центральною вулицею у Європі, в той же час це одна з найбільш мальовничих європейських вулиць.

Арка дружби народів

Щоб дістатися до Арки дружби народів, треба рухатися від Майдану Незалежності у напрямку Європейської площі. Ця металева дуга не дуже вартісна з погляду архітектурної естетики, та й ідея, яку вона собою несе, давно застаріла.

Арка дружби народів у Києві

Разом з тим, побувати тут повинен кожен турист, адже за Аркою дружби народів знаходиться головний оглядовий майданчик Києва!

Київ. Оглядовий майданчик

Київ. Вигляд на Дніпро

Київ. Міські пейзажі

Костел святого Миколая

Неоготична Церква святого Миколая була споруджена 1909 року. Через 27 років після цього радянська влада закрила храм і почала використовувати його як господарське приміщення. 1981 року відреставрований костел почав працювати як концертний зал.

Костел святого Миколая у Києві

Сьогодні паралельно із концертами в храмі проводять богослужіння представники української Римо-Католицької Церкви. Незважаючи на виключну цінність споруди, храм знаходиться в аварійному стані та потребує негайної реставрації.

Костел святого Миколая у Києві

До слова, за красою та стилем з Костелом святого Миколая може зрівнятися лише львівська Церква Святих Ольги і Єлизавети, переглянути фото якої можна тут.

Софійська площа

Одна з найстаріших площ міста. За часів Київської Русі вона була суспільним центром Києва, про що свідчить той факт, що тут проводилися народні віче.

Софійська площа у Києві

На площі знаходиться Собор святої Софії — одна з небагатьох уцілілих споруд часів Київської Русі та чи не найважливіша християнська святиня Східної Європи.

Софійський собор у Києві

Під склепіннями цього храму відбувалися урочисті «посадження» князів на престол, церковні собори, прийоми послів тощо. При соборі були створені перші на Русі бібліотека та школа.

Софійський собор у Києві

Неподалік собору розташований пам’ятник українському гетьманові Богдану Хмельницькому. Урочисте відкриття монумента відбулося 23 липня 1888 року та було приурочене до 900-річчя хрещення Русі.

Пам'ятник Богдану Хмельницькому у Києві

За легендою, вже після встановлення пам’ятника виявилося, що хвіст гетьманівського коня якось негарно повернутий в сторону Михайлівського Золотоверхого собору. Відтак монумент довелося повернути, після чого булава Хмельницького, яка раніше погрозливо дивилась в напрямку Польщі, була спрямована кудись в сторону Швеції.

Пам'ятник Богдану Хмельницькому у Києві

Михайлівський Золотоверхий монастир

Повертаючись до застарілих ідей, яку несе собою Арка «дружби» українського та російського народів… Унікальну історико-архітектурну пам’ятку 1108-1113 років Михайлівський Золотоверхий монастир у 1934-1936 роках було знищено. Перед тим, як підірвати храм, радянська влада дослідила монастир, «позичивши» у нього деякі фрески та мозаїки. Донедавна вони експонувалися в музеях Москви, Санкт-Петербургу та інших міст колишнього СРСР, однак після відбудови собору 1999 року були повернені Україні.

Михайлівський Золотоверхий монастир

Храм святого апостола і євангелиста Іоана Богослова, датований 1713 роком, знаходиться зовсім поряд з відновленим Михайлівським Золотоверхим монастирем. Від руйнування радянською владою його врятувало лише те, що на момент нищення Михайлівського собору тут вже понад десятиліття функціонувала студентська їдальня.

Храм апостола Іоана Богослова у Києві

Батьківщина-мати

Відкриття монументальної споруди відбулося 1981 року. Її збиранням займався спеціально виготовлений стометровий кран, який був демонтований після завершення будівництва. Загалом же за час монтажу на скульптуру було накладено близько 30 кілометрів зварювальних швів.

Батьківщина-мати у Києві

За оцінками експертів, ця споруда легко може простояти півтори сотні років, при цьому витримавши землетрус силою до 9 балів. Висота споруди сягає 102 метрів, натомість важить вона 450 тонн!

Батьківщина-мати у Києві

Золоті ворота

Золотими воротами називалася головна брама древнього Києва, залишки якої знаходяться всередині умовно відтвореної споруди. Літопис згадує про Золоті ворота під 1037 роком, однак згідно з дослідженнями, спорудження брами припадає на 1017 —1024 роки. Відтак це одна з найдавніших датованих споруд Східної Європи.

Золоті ворота у Києві

Золоті ворота у Києві

Історик Микола Закревський назвав Золоті ворота «дорогоцінним залишком давньої величі й слави Києва».

Замок барона Штейнгеля

Неподалік Золотих воріт розташований будинок, що своїм зовнішнім виглядом дуже нагадує середньовічний замок. Його першим власником був поміщик-шляхтич Михайло Підгірський, натомість барон Штейнгель в цьому будинку ніколи не жив: він займав сусідній будинок.

Замок барона Штейнгеля у Києві

Вигляд середньовічної твердині будівлі надає химерна вежа з гострим шпилем, стрільчасті вікна, зубчасті стіни та ажурні грати. Замок барона Штейнгеля зберігся до нашого часу майже в первісному вигляді і є однією з найкрасивіших будівель Києва.

Post Scriptum

Ще один пейзаж.

Київ

Подільський міст. Його спорудження триває вже 23 роки і коли закінчиться наразі невідомо.

Подільський міст у Києві

Нічний Київ. Так-так, це місто може бути ще й романтичним.

Київ

Київські світанки.

Київ

© Сергій Філюк, «Стилос.інфо»