Перші поселення на місці сучасного Луцького замку датуються 10 століттям. Достеменно невідомо, які причини порушили рівномірний плин життя на цій території, але з приходом на Русь християнства ці поселення зникли. Одразу після цього на їхньому місці почалося спорудження укріпленого валом городища.

В 12-му столітті луцьке городище розбудовується дерев’яними укріпленнями. Наприкінці цього ж століття в центрі дитинця з’являється церква Івана Богослова, від якої зберігся лише фундамент. Окрім релігійних органів, на замковому острові зосереджуються військово-політичні та судові інститути. Натомість активне міське життя відбувається в Окольному замку, торгово-ремісничому центрі усього міста. Окольник примикав до сучасної фортеці і був у декілька разів більшим від неї.

В'їзна вежа Замку Любарта

1259 року Луцький дитинець взяли в облогу татари. Протистояти їм слов’яни не могли, тому вже через два роки після цього на вимогу хана Курмеси дерев’яні укріплення Луцького замку були розібрані. Потрапивши під залежність від Золотої Орди, галицько-волинські князі були змушені брати участь в агресії ординців проти Польщі, Угорщини та Литви, що створювало загрозу нападу на волинські міста із Заходу. Відтак дерев’яні укріплення луцького дитинця були повністю відновлені.

Перший будівничий мурованого Луцького замку литовський князь Любарт отримав Луцький уділ в результаті одруження з дочкою луцького князя Агрипіною, двоюрідною сестрою очільника Галицько-Волинської держави Юрія-Болеслава II. Після отруєння Юрія II у 1340 році Галицько-Волинське князівство зі столицею у Володимирі перейшло до рук Любарта.

Любарт і Луцьк

У війнах з Польшею Любарт втрачає Сяноську землю, всю Галичину та більшу частину Волині зі стольним Володимиром. Відтак князь остаточно полишив роль столиці його держави за Луцьком.

Зовсім скоро на замковому острові починається будівництво цегляного князівського палацу та В’їзної вежі. Шляхом поступової заміни дерев’яних укріплень на цегляні князь Любарт до кінця свого життя спорудив більшу частину мурів Луцького замку.

В'їзна вежа Луцького замку

Замок Любарта у Луцьку

1386 року польський король Ягайло підкорює собі Луцьку волость. В місто назначають декілька намісників, серед яких Великий литовський князь Вітовт. 1392 року Вітовт був титулований ще й луцьким князем, повністю перейнявши до своїх рук уділ. Його особлива увага до міста зробила Луцьк неофіційною столицею південних земель Литовсько-Руської держави. Під час князювання Вітовта (кінець 14 — початок 15 століття) й був добудований цегляний замок у Луцьку.

Луцький замок

1429 року в Луцьку збирається з’їзд європейських монархів, на якому, поряд з розглядом проблем міжнародних відносин, піднімалося питання про коронацію Вітовта. Польща була проти такої пропозиції, що призвело до війни. До слова, вона почалася через рік після смерті ображеного Вітовта. Тоді Луцьк належав литовському князю Свидригайлу.

Після місячної облоги Луцького замку польський король Ягайло, зазнавши значних втрат, був змушений відступити від міста. Свидригайло ж добудував Стирову вежу та обладнав твердиню додатковими бійницями.

Стирова вежа Луцького замку

Після смерті Свидригайла Луцький, Володимирський та Кременецький повіти на правах звичайних провінцій поповнили територіальні надбання Великого князівства литовського. Луцький замок перестав існувати як резиденція князівського двору та уряду автономної Волині — спадкоємиці Галицько-Волинської держави.

Луцький замок

Луцький замок

Замок Любарта у Луцьку

Луцький замок

В останні десятиріччя 15-го — перші роки 16-го століття відбулося декілька турецько-татарських вторгнень на землі Волині. Ворог проникав за Прип’ять, аж до областей корінної Литви. Через це зростає значення волинських замків як оборонних фортпостів. 1497 року великий князь Литовський надав Луцьку магдебурзьке право.

Замок Любарта у Луцьку

1500 року 15-тисячна орда спалила Луцьк. Багато жителів загинуло, чимало було забрано в неволю. В цей час відбувається велика робота зі зміцнення обороноздатності міста. 1508 року татари знову спробували захопити Луцьк, однак були змушені рятуватися втечею, залишивши під стінами замку сотні загиблих та поранених.

Луцький замок

Протягом наступних кількох століть замок продовжував виконувати функції резиденції адміністративно-судових, воєнно-політичних та релігійних органів Волині. Наприкінці 18-го століття фортеця втрачає свої функції і занепадає, поступово перетворюючись на живописну руїну.

Після Першої світової війни місто разом із замком опинилося під владою Польщі. Протягом 20-30 років поляки проводили реставраційні роботи Любартового замку, які були перервані Другою світовою війною. В 50-х роках відновленням замку у Луцьку вже займався Радянський союз.

24 серпня 1963 року Луцький замок внесли до списку пам’ятників архітектури, що охороняються державою. На початку 80-х років основна частина реставраційних робіт була виконана.

Сьогодні на території замку працюють декілька музеїв, зокрема музей книги, музей дзвонів та унікальна картинна галерея.

Цікаві факти про Луцький замок

1. 1150 року дерев’яний дитинець на місці сучасного Замку Любарта витримав шеститижневу облогу засновника Москви Юрія Довгорукого, під час якої ледве не загинув його син Андрій Боголюбський.

2. На кінець князювання Любарта Галицько-Волинське королівство втратило більше половини своєї території.

3. 1583 року дівка-челядниця стала свідком вбивства луцькою шляхтичкою Охлоповською свого чоловіка. Після жорстоких катувань у замковій в’язниці дівку викрали родичі Охлоповської та вбили, а тіло її викинули до криниці.

Криниця у Луцькому замку

4. Соратник Богдана Хмельницького, дипломат та український гетьман Іван Виговський з дитинства працював у луцькій замковій канцелярії.

5. 1863 року місцевими чиновниками було отримано дозвіл на розібрання В’їзної вежі Луцького замку й прилеглого до неї муру на будівельний матеріал. Однак мури замку виявилися особливо міцними, а кількість цегли в них була невеликою через внутрішню щебеневу забутовку. Вартість розбирання луцької цитаделі перевищила вартість цегли, що й стало спасінням для пам’ятки.

6. На початку 20-го століття у В’їзну башту вдарила блискавка, через що значно збільшилися наскрізні тріщини вежі: будь-якої хвилини вона могла завалитися.

7. В 30-х роках 20-го століття Луцьк відвідав професор Монреальського університету В. Колдуелл. За його словами, якби такий замок, як Замок Любарта, був в Америці, то його тримали б там під скляним ковпаком.

Post scriptum

Вежа Чарторийських. Залишки Окольного замку.

Вежа Чарторийських у Луцьку

В’їзна вежа та відновлена стіна Окольника.

Замок у Луцьку

Вигляд на місто з В’їзної вежі.

Луцьк та замок

Луцьк та замок

© Сергій Філюк, «Стилос.інфо»